Саша

“

Тим ранком я застала маму, яка сидить біля мого ліжка і плаче. Подзвонив тато — почалася війна. Мама збирала теплий одяг та базові речі, ходила на закупівлю продуктів, готувалася до життя у бомбосховищі. Проте у нашому місті було більш-менш спокійно, тільки кілька разів ми спускалися у підвал. Ми так і знаходилися  в Нововолинську Волинської області, навіть не виїжджали нікуди — не було сенсу.

До того ж мій тато воював, ми не хотіли його лишати.  

Тато служив з 2015 року в прикордонних десантних військах — був десантником, розвідником і навіть прикордонником. Пишаюся ним дуже. Навіть в школі вчителька якось зазначила, що мій батько воює. Всі так вразилися, а я відчула сильну гордість. Татко такий крутий. Він робив все, щоб в разі вторгнення ми були готові. Поступово про велику війну стали говорити в школі, а люди почали облаштовувати бомбосховища. Тому ми розуміли, що це може статися.
‍
Ми завжди відправляли татові велику посилку з їжею та одягом. Якось я вирішила покласти туди листа, в якому писала, що люблю його, ціную, завжди чекаю й хочу, щоб він повернувся.

Хотіла, щоб він відчував підтримку, й знав, що ми поруч.

Він мені відповідав вже по відеозв’язку. 6 вересня ми востаннє зідзвонювалися всією сім’єю, 8-го він не виходив на зв’язок, а 10-го ми дізналися, що він загинув.
‍
Спочатку ми не вірили, та й зараз не можемо це до кінця прийняти. Брат закрився в собі, тоді він три дні не розмовляв і нічого не їв. Мені було боляче, я плакала. Зараз я все ще сумую, іноді здається, що тато ще повернеться. Його часто не було вдома через службу, тому є таке відчуття. Коли він приїжджав з фронту, в нього був характерний воєнний запах.

Ми вдома зробили шафу, де зберігаються його каска, медалі, ордени тощо.

Всі хочуть, щоб закінчилася війна, і я вірю, що Україна переможе. Росіяни дурні, у них немає команди та друзів. А ЗСУ сильні й у нас круте ППО. Українців менше, але вони кращі, тому немає чого боятися.

Я планую вчитися на ресторатора, а потім відкрити свій ресторан — десь у Львові, щоб розвивати українську кухню. І грошей буде багато, і добра справа.