Ініціаторка проєкту:
Христина Храновська
Документальна виставка «Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей» присвячена особистим історіям дітей та підлітків, які стали свідками війни в Україні та задокументували її.
Головне завдання цього проєкту — це розповісти унікальні історії та пролити світло на глибоку травму, яку пережило молоде покоління України. А також дати можливість українським дітям бути почутими, щоб кожен міг поділитись своєю історією та світ знав, що вони переживають щодня.
Таких історій безліч. Щодня очі українських дітей бачать та проживають жахи війни, щось записують, щось проявляють на малюнках, а щось просто тримають в собі. На виставці представлені 14 історій, які дають можливість відвідувачам ознайомитися з досвідом війни в Україні очима дітей, без метафор. Вони стануть прикладом того, що ці історії потрібно розповідати. Візуальна презентація оригіналів дитячих щоденників, а також аудіо- та відеоінтерв’ю з героями історій, дозволять усвідомити емоції та враження дітей під час війни в Україні. Виставка також наголошує на тому, що існує безліч не розказаних історій, які потребують уваги.
українських дітей змінили своє місце проживання
українських біженців зареєстровано в Нідерландах
дітей в Україні перебувають під ризиком розвитку депресії та інших психічних хвороб
освітньої інфраструктури постраждало від російських обстрілів
загиблих дітей
поранених дітей
зниклих дітей
депортованих дітей
постраждалих дітей від сексуального насильства
📍 Мерія Амстердаму
17 серпня о 12:30
📍 Будинок Анни Франк
ВОРКШОП "МАЛЮЮЧИ МАПУ ВІД МИНУЛОГО ДО МАЙБУТНЬОГО"
16-17 вересня
📍ArtHall D12
КИЇВ, УКРАЇНА
12 жовтня
📍 Палац Європи
Страсбург,
Франція
22-25 січня
📍 Hotel Continental Art Space
📍Берлінська ратуша
Берлін,
Німеччина
15-20 лютого
📍 Український інститут Америки (Нью-Йорк)
Нью-Йорк,
США
29 травня
📍 Офіс Rayburn House
Вашингтон, Колумбія
США
8 липня
"Дорослі, давайте знімемо з себе маску пихатості, тому що дорослих людей ми сьогодні бачимо тут. Незважаючи на кількість років, скільки минуло від вашого народження, дорослими ви стаєте лише тоді, коли є свідомими і відповідальними. І ця свідомість може наздогнати кожного в різний момент: когось в 5 років, когось в 19, а когось ніколи. Ми бачимо багато несвідомих дорослих, які вважають себе найкращими, а насправді інфантильні, які виправдовують не лише власні вчинки, а и намагаються виправдовувати погані вчинки інших людей. Ми зараз багато говоримо про нашу стійкість. І, на жаль, вона зʼявляється тільки тоді, коли є випробування. І сьогодні ці діти дають надію на те, що вихід є."
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на дебатах Генеральної асамблеї ООН щодо України зачитав уривки зі щоденників трьох українських дітей.
"Повномасштабне російське вторгнення позбавило 7,5 мільйонів українських дітей нормального життя. Майже дві третини з них є переміщеними особами або втекли з України. Росія продовжує масово викрадати та депортувати українських дітей. Наше бажання, яке поділяють мільйони українців і дітей, чиї щоденники я читав на Генеральній Асамблеї ООН, — це швидке завершення цієї війни з перемогою України та повернення справедливого і тривалого миру."
.webp)
23 січня під час зимової сесії 2024 року Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відбулося офіційне відкриття виставки у Страсбурзі. Виставка стартувала за кілька днів до термінових дебатів з питання про становище незаконно викрадених росією українських дітей.
Серед запрошених гостей виставки були новообраний президент ПАРЄ Теодорос Руссопулос, віцепрезидентка ПАРЄ Олена Хоменко та співзасновник Weatherman Foundation Ендрю Дункан.
Надзвичайний і Повноважний Посол України у ФРН виступив з вітальним словом на офіційному відкритті виставки у Берліні.
Його дружина Олена Макеєва та дизайнер Френк Пітер Вільде зачитали уривки зі щоденників українських дітей під час презентації виставки.
Віолетта Горбачова, 15 років. Знаходилася в окупації в Новій Каховці, документувала у щоденнику події в регіоні та намалювала сімейний портрет.
“
Пам’ятайте, все у наших руках. Це те, що я зрозуміла цього року.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ >>
Аріна Первуніна, 13 років. Потрапила під обстріл з батьком, братами та сестрою на під’їзді до Миколаєва.
“
Думаю, там у нього є такий самий блокнот, через який він читає мої листи.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ >>
Олександра Андросова, 13 років, Нововолинськ. Втратила на війні батька, який боронив країну з 2015 року.
“
Тато повернись і тримай це біля серця і одного дня ось це тебе врятує люблю!
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ >>
Артем Скрипченко, 12 років, Торецьк. Врятувався з-під завалів будинку, втратив там же батька. Створив серію малюнків про війну.
“
...в наш будинок потрапила ракета. Тато не вибрався, він згорів на наших очах.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ >>
Віолетта Горбачова, 15 років. Знаходилася в окупації в Новій Каховці, документувала у щоденнику події в регіоні та намалювала сімейний портрет.
“
Пам’ятайте, все у наших руках. Це те, що я зрозуміла цього року.
ЧИТАТИ БІЛЬШЕ >>
Христина Храновська — ініціаторка та візіонерка проєкту «Щоденники війни». Упродовж останніх 15 років присвятила себе соціальним, освітнім та культурним ініціативам, спрямованим на розширення можливостей молодого покоління. Щороку вона організовує святкування українського Різдва, активно заохочуючи збереження етнічних та культурних традицій. У відповідь на повномасштабне вторгнення Росії Христина зосередилася на створенні соціальних проєктів, які мають на меті висвітлення нагальних проблем.
Благодійна ініціатива спільно з брендом BEssARION — лімітована колекція шовкових хусток з унікальним принтом, що складається з фрагментів малюнків із дитячих щоденників.
«Вперше дитячі малюнки, зібрані в межах проєкту «Щоденники війни», я побачив напередодні виставки в Нідерландах. Наївне, зворушливе мистецтво. Та, знаючи історії українських дітей, через що їм доводиться проходити зараз, ці образи набувають глибоких і дорослих сенсів. Тоді я відчув фізичну потребу щось зробити. Бути не просто спостерігачем, а людиною залученою до роботи над тим, аби голоси українських дітей були почуті світом. Так прийшла ідея створити колекцію хусток на основі дитячих малюнків зі «Щоденників війни». Колекція з'явилася на світ менше ніж за 2 місяці. Мене досі запитують – чому хустки? Для мене вони є своєрідним втіленням дитинства: легкі, тендітні. Тоді як війна назавжди залишила на них свій відбиток» — Бессаріон Размадзе
Для будь-якої додаткової інформації та схвалення прес-
матеріалів і публікацій, зв'яжіться з нами.
