Аріна

Аріна Первуніна, 13 років. Потрапила під обстріл з батьком, братами та сестрою на під’їзді до Миколаєва.

24 лютого дядько забрав з Одеси мене та рідного брата, двоюрідних брата і сестру з Миколаєва та повіз на Херсонщину. Там у бабусі в селі мало бути безпечно. Мама залишилася, а тато працював під Миколаєвом, де проводив інтернет у домівки, зокрема у сільські школи та дитсадки.

Вже 25 лютого село окупували російські війська. Цілодобово гуділа техніка, постійно було чутно черги автоматів та свист. Більшість часу ми ховалися у підвалі.

Якось сусідка розповіла, що зґвалтували дівчат нашого віку,


а коли окупанти публічно розстріляли свого ж пораненого, мені стало лячно.
Я розуміла, що кожен день може стати останнім. Дивом я додзвонилася батькові, почала плакати та просити його забрати нас. Було враження, що за нами йде велике полювання.

11 березня приїхав тато, він був нарешті зі мною. Зранку ми з ним, братами та сестрою в піднесеному настрої поїхали до Миколаєва.

В один момент тато кричить: «Діти, лягаємо!». Навколо нас почали літати кулі, що аж гуділо у вухах, росіяни обстрілювали нашу колону.


Всі кричали. Коли перестали стріляти, ми всі були в крові, а тато втрачав свідомість. Знову почали свистіти кулі, я буквально за шкірку потягла братів і сестру в окопи.

Ставала на коліна і просила росіян врятувати тата.


тата поклали в багажник. Тільки на українському кордоні йому почали надавати допомогу, а мене на швидкій повезли у місто — на півдорозі я почала задихатися, а потім перестала відчувати ноги. Коли приїхала мама, я благала її їхати до тата, а вона взяла мене за руку і каже: «Тата вже немає». Тоді я сильно закричала. Пізніше в його курточці в кишені під серцем знайшли лист, який я написала на день Валентина. Що все буде добре і в нього є ми, які завжди будемо його сильно любити.

Я знову почала вести свій старий щоденник, який мені подарував тато — він досі нас зв’язує.

Думаю, там у нього є такий самий блокнот, через який він читає мої листи.


Іноді я боюся розповідати про свій стан людям, тож пишу туди, тому що впевнена — тато ніколи не осудить. Протягом року, коли я сильно сумувала за ним, записувала туди все, що проживала.

Я хочу стати лікарем і допомагати людям, які потребують складних операцій і реабілітації після них. Крім того, мрію розвивати татову справу. Для нас він — був і є всім.

Щоденник

Good afternoon! My name is Pervunina Arina. I am 12 years old. I want to tell you about my grief. My father died on March 12, he died an unusual death. He died saving me, my younger brother and two other children. On the first day of the war, I went to my grandmother with my brother and two cousins (brother and sister) to Kherson region. Then it became very unsafe there. We were constantly in the basement, there was nothing to eat, life became scary and black.There were rumors about the rapes and kidnapping of children in the village, I was very afraid for my life and the lives of my relatives, because my oldest brother is 13 years old. The life has stopped, we heard and saw how Russian soldiers killed their wounded. I was scared for my life, that it would stop and I would not see my parents again. I called my dad and begged him to take us home and our dad decided to take us.

On March 11th, dad came to us. We all were so happy. And the next day we went home with my father, four children and our beloved dog Ilasha. We had a little distance left on our way to Mykolaiv while the Russian soldiers started shooting at us. I saw my brother fully covered in blood, my cousins, and a little dog that we all loved very much. The dog protected my cousin from death, but died itself. And then they pulled us out of the car and command us to run into some trenches, they started to scream and insult us with curse words while my father fell asleep behind the wheel of a car. Then I realized that he was dying because everything was covered in blood. I was very scared, but I was sill able to take my brothers and sisters all together. It really hurts me when I think of it. My dad was not ordinary man, he loved us all very much. Once I drew him a picture. He had been always protecting and carrying it with him. I thought he would always protect it, but this could have never happened. I feel very bad about it, that I couldn't save my dad. Since then the feeling of guilt hasn’t left me.

I don't know how to live after that. My father will forever remain a hero in my heart. Dad, I love you so much...

My phone number is ***-***-**-**

18/03/2022


Я не хочу житти

Навішо таке життя без тата та я ще безграбна дитина яка сама нічого не може зробити та напевно це моє покарання напевно що я не змовчала а позвонила татові не перетерпіла якщоб я не зателефонувала татові то все було добре всі були живі.

03/18/2022 20:36


Я ненавижу себя
Почему я такая без помічна чому всі діти грають бігають а я на лавці сижу я така дурна і взагалі на що я розраховую я такою буду завжди. Відкрий лист наш я зрозумію і дам собі всі відповіді на свої запитання.

03/20/2022


Я зрозуміла вже одне що в мене справжній друг це  ти один ти мене вислуховуєшь.  І знаеш мені дуже боляче дивитися як плаче мама це не можна витерпіти лиш стає в 2 рази більш боляче коли я бачу її сльози це якась історія з дуже поганим кінцем гірше випробування яке я не можу витерпіти.

03/25/2022


Тато я сильно за тобою сумую я не бачу далі життя без тебя я не можу повірити що тебе нема Я дуже надіюсь що ти в раю
Я сильно тебе люблю

07/27/2022


Мені сьогодні 12 років тато Я сильно сумую за тобою це було дуже важко провести день народження без тебе я сильно сильно люблю тебе ♡

08/12/2022


Ось тебе немає вже пів року тато я сильно за тобою сумую і велике тобі дякую що я поїхала в Іспанію.
Мене тут дуже всі полюбили і я зрозуміла що я така не одна.

08/14/2022


Тато велике тобі велике дякую за те що нашов путювку в Іспанію
Велике тобі дякую і я сильно за тобою сумую і люблю ♡

09/13/2022


Тато я сьогодні цілий день за тобою проплакала Я не можу вже так кожен день мама плаче я сильно за тобою сумую до неможливості.

09/22/2022


Тато допоможи будь ласка в мене сильно болить спина і коліно Я тебе благаю допоможи мені благаю.

10/10/2022


Тато велике тобі дякую що знайшов мені лікаря він зміг мені вилікувати спину. велике велике тобі спасибі.
Я сильно сильно люблю і сумую.

07/01/2023


Перший Новий рік тато без тебе Я зрозуміла що ти завжди смішив нашу сімью за це тобі велике дякую.     Я зробила мамі подарунок  чай і від тебе лист(?).  їй було дуже приємно i не звично. Я СИЛЬНО ТЕБЕ ЛЮБЛЮ ♡

12/03/2023

Ось тебе і немає рік я не хочу це розуміти [?…] потрібно я сильно сильно тебе люблю і сильно сильно за тобой сумую.

26/05/2023


Тато я закінчила 7 клас в мене дуже гарні оцінки тільки по фізиці 6 а так все 9, 10, 11, 8
Я сильно тебе люблю
І я все буду робити щоб ти мною пишався
Люблю тебе татко

2/06/2023


Тато мама знайшла гроші і ставе тобі паметнік Я впевнена він в тебе буде найкращій люблю тебе Татко.

Читати більше історій<< назад до проекту